14.12.2016
Медіа-галузь обговорила поточні аспекти впровадження цифрового мовлення в Україні
Прес-службою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення опубліковано звіт про перебіг семінару «Аспекти впровадження цифрового телебачення в Україні: практичні кроки та застосування європейського досвіду». Захід був проведений 6 грудня за сприяння Рамкової програми співробітництва для Вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдови, України і Білорусії. В ході його представники державних органів влади, телерадіоорганізацій, громадськості обговорили поточний стан справ із вимкненням аналогу в Україні і перспективи вивільнення І і ІІ цифрового дивідендів.
Відкривав захід голова Національної ради Юрій Артеменко. Модераторами обговорення були відповідальний секретар Олександр Ільяшенко і член Національної ради Олег Черниш. Також у практичному семінарі взяв участь і член Національної ради Валентин Коваль.
Перехід України на цифрове мовлення є одним із пріоритетних напрямів у діяльності Офісу Ради Європи в Україні, зауважила заступниця голови Офісу Олена Литвиненко. Організація давно підтримує цей процес переходу, неодноразово організовуючи українські цифрові форуми. За підтримки Ради Європи було розроблено методологію визначення зони покриття мережі цифрового наземного телевізійного мовлення стандарту DVB-T2, стратегію розвитку законодавства України з питань свободи медіа та діяльності медіа відповідно до європейських стандартів. Тож великими є сподівання на ухвалення комплексного цілісного закону про аудіовізуальні послуги, який відповідає європейським принципам і стандартам. Олена Литвиненко запевнила, що Рада Європи і надалі підтримуватиме цифрову реформу в країні.
Голова Національної ради Юрій Артеменко звернув увагу на те, що попри визначену постановою Кабінету Міністрів України у Плані використання радіочастотного ресурсу України кінцеву дату використання аналогового сигналу в Україні – 30 червня 2017 року, останнім часом лунають пропозиції окремих медіа-груп щодо необхідності відтермінувати цю подію, і навіть готується відповідне звернення до Прем’єр-міністра. Відповідне рішення, за словами Юрія Артеменка, може бути ухвалене лише на державному рівні – Кабінетом Міністрів України і регулятором у сфері телебачення і радіомовлення, але йому не хотілося б, щоби процес переходу затягувався через політичні чи інші підстави.
До участі у практичному семінарі були запрошені представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Адміністрації Держспецзв’язку, Державного комітету телебачення і радіомовлення, Українського державного центру радіочастот, Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а також телеканалів і громадськості.
Про досвід своїх країн у впровадженні цифри розповіли експерти Ради Європи Кшиштоф Залевські, керівник регуляторного департаменту Офісу Крайової ради з питань телерадіомовлення Польщі, Марія Кіссне-Аклі, керівник підрозділу частотного планування та координації Національного органу з питань медіа та інфокомунікацій Угорщини, Ільхам Газі, начальник відділу наземного мовлення Міжнародного союзу електрозв’язку. Також було зроблено акцент на певних знакових моментах, що мали місце у процесі упровадження цифри в інших країнах світу.
У Європі цифрове телебачення розвивається у стандарті DVB-T, і поки далеко не всі країни готові здійснити перехід на DVB-T2, який з технічного погляду забезпечує кращу пропускну здатність і швидкість передачі даних. Причина – необхідність залучення додаткових коштів, а також черговий перехід може стати певним стресом для суспільства.
Марія Кіссне-Аклі докладно зупинилася на діяльності в Європі регіональних координаційних груп з метою розгляду питання компенсації І і ІІ цифрових дивідендів – Західноєвропейської платформи (WEDDIP), Північно-східного форуму (NEDDIF), Південно-східного форуму (SEDDIF), перша з яких працює із 2009 року. Експертка повідомила, що 2015 – 2016 роки в Європі стали часом, коли відбувається активний процес звільнення ІІ-го цифрового дивіденду, оскільки перший для потреб мобільних операторів було здебільшого вивільнено у 2010 – 2011 роках. Україна як спостерігач бере участь у засіданнях деяких із цих регіональних груп. За словами директора з радіочастотних питань УДЦР Євгена Мирзакова, є наміри створити аналогічну групу у причорноморському регіоні, до якої увійдуть 6 країн – Україна, Молдова, Грузія, Туреччина, Болгарія і Румунія.
Питання цілковитого переходу на цифрове мовлення є вкрай актуальним для України, оскільки лише в такий спосіб можна буде здійснювати перепланування частотного діапазону для вивільнення І і ІІ цифрових дивідендів. На цьому наголосив відповідальний секретар Національної ради Олександр Ільяшенко. «Усе це переміщення має відбуватися після того, як аналог буде вимкнено повністю, щоби усі гравці ринку були в однакових умовах», - сказав він. У цьому контексті було заслухано доповідь директора департаменту ліцензування НКРЗІ Миколи Сокирка щодо поточного стану впровадження радіотехнології 4G.
Член Національної ради Олег Черниш зі свого боку стисло нагадав про кроки, які вже зробила Україна для переходу на цифрове мовлення, а також наявні проблеми. Наприклад, досі фактично не велася інформаційна кампанія для інформування населення про перехід на цифру, невирішеним залишається питання про забезпечення малозахищених верств населення перетворювачами цифрового сигналу. Крім того, учасників практичного семінару цікавили питання мовлення регіональних і локальних телерадіоорганізацій після вимкнення аналогового сигналу, можливої розбудови нових мультиплексів.
Нині Національна рада на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 788 працює над розробленням плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення. Для цього проводяться консультації із телеканалами. Відповідно до розпорядження цей процес має бути завершено у грудні цього року.
Відкривав захід голова Національної ради Юрій Артеменко. Модераторами обговорення були відповідальний секретар Олександр Ільяшенко і член Національної ради Олег Черниш. Також у практичному семінарі взяв участь і член Національної ради Валентин Коваль.
Перехід України на цифрове мовлення є одним із пріоритетних напрямів у діяльності Офісу Ради Європи в Україні, зауважила заступниця голови Офісу Олена Литвиненко. Організація давно підтримує цей процес переходу, неодноразово організовуючи українські цифрові форуми. За підтримки Ради Європи було розроблено методологію визначення зони покриття мережі цифрового наземного телевізійного мовлення стандарту DVB-T2, стратегію розвитку законодавства України з питань свободи медіа та діяльності медіа відповідно до європейських стандартів. Тож великими є сподівання на ухвалення комплексного цілісного закону про аудіовізуальні послуги, який відповідає європейським принципам і стандартам. Олена Литвиненко запевнила, що Рада Європи і надалі підтримуватиме цифрову реформу в країні.
Голова Національної ради Юрій Артеменко звернув увагу на те, що попри визначену постановою Кабінету Міністрів України у Плані використання радіочастотного ресурсу України кінцеву дату використання аналогового сигналу в Україні – 30 червня 2017 року, останнім часом лунають пропозиції окремих медіа-груп щодо необхідності відтермінувати цю подію, і навіть готується відповідне звернення до Прем’єр-міністра. Відповідне рішення, за словами Юрія Артеменка, може бути ухвалене лише на державному рівні – Кабінетом Міністрів України і регулятором у сфері телебачення і радіомовлення, але йому не хотілося б, щоби процес переходу затягувався через політичні чи інші підстави.
До участі у практичному семінарі були запрошені представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Адміністрації Держспецзв’язку, Державного комітету телебачення і радіомовлення, Українського державного центру радіочастот, Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, а також телеканалів і громадськості.
Про досвід своїх країн у впровадженні цифри розповіли експерти Ради Європи Кшиштоф Залевські, керівник регуляторного департаменту Офісу Крайової ради з питань телерадіомовлення Польщі, Марія Кіссне-Аклі, керівник підрозділу частотного планування та координації Національного органу з питань медіа та інфокомунікацій Угорщини, Ільхам Газі, начальник відділу наземного мовлення Міжнародного союзу електрозв’язку. Також було зроблено акцент на певних знакових моментах, що мали місце у процесі упровадження цифри в інших країнах світу.
У Європі цифрове телебачення розвивається у стандарті DVB-T, і поки далеко не всі країни готові здійснити перехід на DVB-T2, який з технічного погляду забезпечує кращу пропускну здатність і швидкість передачі даних. Причина – необхідність залучення додаткових коштів, а також черговий перехід може стати певним стресом для суспільства.
Марія Кіссне-Аклі докладно зупинилася на діяльності в Європі регіональних координаційних груп з метою розгляду питання компенсації І і ІІ цифрових дивідендів – Західноєвропейської платформи (WEDDIP), Північно-східного форуму (NEDDIF), Південно-східного форуму (SEDDIF), перша з яких працює із 2009 року. Експертка повідомила, що 2015 – 2016 роки в Європі стали часом, коли відбувається активний процес звільнення ІІ-го цифрового дивіденду, оскільки перший для потреб мобільних операторів було здебільшого вивільнено у 2010 – 2011 роках. Україна як спостерігач бере участь у засіданнях деяких із цих регіональних груп. За словами директора з радіочастотних питань УДЦР Євгена Мирзакова, є наміри створити аналогічну групу у причорноморському регіоні, до якої увійдуть 6 країн – Україна, Молдова, Грузія, Туреччина, Болгарія і Румунія.
Питання цілковитого переходу на цифрове мовлення є вкрай актуальним для України, оскільки лише в такий спосіб можна буде здійснювати перепланування частотного діапазону для вивільнення І і ІІ цифрових дивідендів. На цьому наголосив відповідальний секретар Національної ради Олександр Ільяшенко. «Усе це переміщення має відбуватися після того, як аналог буде вимкнено повністю, щоби усі гравці ринку були в однакових умовах», - сказав він. У цьому контексті було заслухано доповідь директора департаменту ліцензування НКРЗІ Миколи Сокирка щодо поточного стану впровадження радіотехнології 4G.
Член Національної ради Олег Черниш зі свого боку стисло нагадав про кроки, які вже зробила Україна для переходу на цифрове мовлення, а також наявні проблеми. Наприклад, досі фактично не велася інформаційна кампанія для інформування населення про перехід на цифру, невирішеним залишається питання про забезпечення малозахищених верств населення перетворювачами цифрового сигналу. Крім того, учасників практичного семінару цікавили питання мовлення регіональних і локальних телерадіоорганізацій після вимкнення аналогового сигналу, можливої розбудови нових мультиплексів.
Нині Національна рада на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 788 працює над розробленням плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення. Для цього проводяться консультації із телеканалами. Відповідно до розпорядження цей процес має бути завершено у грудні цього року.