07.06.2017
Гра в експеримент. Чи готове українське радіо заговорити «цифрою»?
Незалежна асоціація телерадіомовників інформує про перебіг дискусії у ході зустрічі за участю членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, представників радіогруп, Національної суспільної телерадіокомпанії України, Українського державного центру радіочастот, Концерну РРТ, громадськості щодо перспектив та ризиків запровадження в Україні цифрового радіо, яка відбулась 1 червня 2017 року.
DAB як панацея
За словами члена Нацради Олега Черниша, регулятор спільно з концерном Радіомовлення, радіозв’язку і телебачення (РРТ), а також Українським державним центром радіочастот (УДЦР) наразі розглядають ідею проведення цифрового експерименту в Києві та шукають для цього технічні можливості.
(на фото: Олег Черниш – Член Національної ради)
Йдеться про встановлення декількох передавачів для трансляції радіосигналу в стандарті DAB+ (Digital Audio Broadcasting). Його колега Сергій Костинський пояснив вибір Києва для втілення експерименту тим, що тутешні містяни найчастіше купують нові автомобілі, які комплектуються в тому числі й сучасними цифровими приймачами.
«Ідея запровадження DAB+ у тому, щоб надати нові можливості новим гравцям на ринку і, врешті-решт, ліцензувати суспільне мовлення. Плюс це економія радіочастотного ресурсу і коштів за його експлуатацію. До того ж, на нашу думку, цифрове мовлення допомогло б «протриматися на плаву» національному концерну Радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ)», − пояснив О.Черниш, додавши, що з відключенням аналогового телевізійного мовлення концерн втратить майже 60% доходів.
(на фото: Олег Черниш – Член Національної ради та Сергій Костинський – Член Національної ради)
До слова, в.о. гендиректора згаданого РРТ Олександр Богданов, зазначив, що європейські виробники обладнання вже готові до співпраці з концерном. Але Нацрада поки вивчає можливості встановлення нових передавачів, їхню потужність і готується провести ліцензування бажаючих працювати в цифровому мультиплексі.
«За попередніми розрахунками, цифровий передавач потужністю 1 кВт, за умови залучення до одного мультиплексу восьми радіокомпаній, обійдеться кожному мовнику в половину вартості обслуговування FM-передавача», − пояснив Богданов.
Під час дискусії також була озвучена цифра у 150 тис. грн. за ліцензію на цифрове мовлення у межах Києва.
Відповідно до Регіональної угоди, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби, підписаної в Женеві 2006 року, Україна має 81 зону частотних виділень для цифрового наземного телевізійного мовлення і стільки ж для цифрового радіо.
Чималі сподівання на DAB+ покладають саме суспільні мовники, зокрема, Українське радіо, яке втомилось боротися за FM-частоти. Сьогодні «Перший канал» УР має лише 50% FM-покриття і потребує частот ще для двох своїх каналів.
Горбатий, притулений до стіни?
На думку ж присутніх на обговоренні представників індустрії, міжнародний досвід впровадження технології DAB+ не є втішним.
Керівник одного з найбільших радіохолдингів України «Тавр-медіа» Ігор Чернишов зауважив, що від нього вже відмовилися низка найбагатших країн, зокрема Сінгапур, Фінляндія та Канада.
(на фото: Ігор Чернишов – директор "ТАВР МЕДІА")
На додачу виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Катерина М’ясникова навела дані Європейської спілки телерадіомовників, які свідчать про проблему попиту на цифрове радіо через недоліки технічного обслуговування. Вона також презентувала дослідження, що демонструє неготовність української аудиторії до переходу на DAB.
«Соціологічне опитування понад двох тисяч респондентів у вересні 2016 року, показало, що яскравої потреби в нових радіоформатах у вітчизняної аудиторії сьогодні немає. Більше з тим, українці наразі занадто бідні, аби масово купувати цифрові приймачі, вартістю майже 60 доларів за пристрій (чверть місячного доходу пересічного українця – ред.)»,− зазначила М’ясникова. Керівниця асоціації телерадіомовників акцентувала, що за таких обставин для вітчизняних мовників перехід на «цифру» загрожує невиправданими витратами і збитковістю.
(на фото: Катерина М’ясникова – виконачий директор НАМ)
На заваді цифровому експерименту в Україні стає і закон, про що попередила керівник центру адвокації та лобіювання НАМу Ольга Большакова.
«Для розбудови цифрового мовлення необхідні зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення». Сьогодні Нацрада не має права приймати рішення про створення цифрової радіомережі, оскільки в національному плані розвитку немає жодного слова про цифрове радіо. Також Нацрада не має права проводити «експериментальний» конкурс. Давайте спочатку забезпечимо частотами місцеве мовлення, до чого зобов’язує план розвитку, а потім гратимемось у експерименти з цифровим мовленням», − наголосила Большакова. Юрист також нагадала, що проект закону з необхідними змінами третій рік знаходиться на розгляді в Нацраді.
(на фото: Ольга Большакова – Керівник Центру адвокації та лобіювання)
Врівноважити дискусію спробував голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко.
«Давайте спробуємо це зробити. Вийде експеримент – гарно. Не вийде – в будь-якому випадку держбюджет отримає гроші за ліцензійний збір. Особисто я готовий придбати собі за 30 долfhsd цифровий приймач»,− зізнався Артеменко, закликавши колег повернутися до обговорення після розгляду почутих проблем.
(на фото: Юрій Артеменко – Голова Національної ради)
Нагадаємо, Норвегія стала першою країною, яка до 2017 року має намір повністю відмовитися від FM-мовлення і перейти на цифрове. Такі ж наміри має Швейцарія . В Україні вперше ідея цифрового мовлення була запропонована членом Нацради Владиславом Севрюковим у 2014 році.
DAB як панацея
За словами члена Нацради Олега Черниша, регулятор спільно з концерном Радіомовлення, радіозв’язку і телебачення (РРТ), а також Українським державним центром радіочастот (УДЦР) наразі розглядають ідею проведення цифрового експерименту в Києві та шукають для цього технічні можливості.
(на фото: Олег Черниш – Член Національної ради)
Йдеться про встановлення декількох передавачів для трансляції радіосигналу в стандарті DAB+ (Digital Audio Broadcasting). Його колега Сергій Костинський пояснив вибір Києва для втілення експерименту тим, що тутешні містяни найчастіше купують нові автомобілі, які комплектуються в тому числі й сучасними цифровими приймачами.
«Ідея запровадження DAB+ у тому, щоб надати нові можливості новим гравцям на ринку і, врешті-решт, ліцензувати суспільне мовлення. Плюс це економія радіочастотного ресурсу і коштів за його експлуатацію. До того ж, на нашу думку, цифрове мовлення допомогло б «протриматися на плаву» національному концерну Радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ)», − пояснив О.Черниш, додавши, що з відключенням аналогового телевізійного мовлення концерн втратить майже 60% доходів.
(на фото: Олег Черниш – Член Національної ради та Сергій Костинський – Член Національної ради)
До слова, в.о. гендиректора згаданого РРТ Олександр Богданов, зазначив, що європейські виробники обладнання вже готові до співпраці з концерном. Але Нацрада поки вивчає можливості встановлення нових передавачів, їхню потужність і готується провести ліцензування бажаючих працювати в цифровому мультиплексі.
«За попередніми розрахунками, цифровий передавач потужністю 1 кВт, за умови залучення до одного мультиплексу восьми радіокомпаній, обійдеться кожному мовнику в половину вартості обслуговування FM-передавача», − пояснив Богданов.
Під час дискусії також була озвучена цифра у 150 тис. грн. за ліцензію на цифрове мовлення у межах Києва.
Відповідно до Регіональної угоди, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби, підписаної в Женеві 2006 року, Україна має 81 зону частотних виділень для цифрового наземного телевізійного мовлення і стільки ж для цифрового радіо.
Чималі сподівання на DAB+ покладають саме суспільні мовники, зокрема, Українське радіо, яке втомилось боротися за FM-частоти. Сьогодні «Перший канал» УР має лише 50% FM-покриття і потребує частот ще для двох своїх каналів.
Горбатий, притулений до стіни?
На думку ж присутніх на обговоренні представників індустрії, міжнародний досвід впровадження технології DAB+ не є втішним.
Керівник одного з найбільших радіохолдингів України «Тавр-медіа» Ігор Чернишов зауважив, що від нього вже відмовилися низка найбагатших країн, зокрема Сінгапур, Фінляндія та Канада.
(на фото: Ігор Чернишов – директор "ТАВР МЕДІА")
На додачу виконавча директорка Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) Катерина М’ясникова навела дані Європейської спілки телерадіомовників, які свідчать про проблему попиту на цифрове радіо через недоліки технічного обслуговування. Вона також презентувала дослідження, що демонструє неготовність української аудиторії до переходу на DAB.
«Соціологічне опитування понад двох тисяч респондентів у вересні 2016 року, показало, що яскравої потреби в нових радіоформатах у вітчизняної аудиторії сьогодні немає. Більше з тим, українці наразі занадто бідні, аби масово купувати цифрові приймачі, вартістю майже 60 доларів за пристрій (чверть місячного доходу пересічного українця – ред.)»,− зазначила М’ясникова. Керівниця асоціації телерадіомовників акцентувала, що за таких обставин для вітчизняних мовників перехід на «цифру» загрожує невиправданими витратами і збитковістю.
(на фото: Катерина М’ясникова – виконачий директор НАМ)
На заваді цифровому експерименту в Україні стає і закон, про що попередила керівник центру адвокації та лобіювання НАМу Ольга Большакова.
«Для розбудови цифрового мовлення необхідні зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення». Сьогодні Нацрада не має права приймати рішення про створення цифрової радіомережі, оскільки в національному плані розвитку немає жодного слова про цифрове радіо. Також Нацрада не має права проводити «експериментальний» конкурс. Давайте спочатку забезпечимо частотами місцеве мовлення, до чого зобов’язує план розвитку, а потім гратимемось у експерименти з цифровим мовленням», − наголосила Большакова. Юрист також нагадала, що проект закону з необхідними змінами третій рік знаходиться на розгляді в Нацраді.
(на фото: Ольга Большакова – Керівник Центру адвокації та лобіювання)
Врівноважити дискусію спробував голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко.
«Давайте спробуємо це зробити. Вийде експеримент – гарно. Не вийде – в будь-якому випадку держбюджет отримає гроші за ліцензійний збір. Особисто я готовий придбати собі за 30 долfhsd цифровий приймач»,− зізнався Артеменко, закликавши колег повернутися до обговорення після розгляду почутих проблем.
(на фото: Юрій Артеменко – Голова Національної ради)
Нагадаємо, Норвегія стала першою країною, яка до 2017 року має намір повністю відмовитися від FM-мовлення і перейти на цифрове. Такі ж наміри має Швейцарія . В Україні вперше ідея цифрового мовлення була запропонована членом Нацради Владиславом Севрюковим у 2014 році.